Skip to content

Напрямки та спеціальності

Научные направления кафедры РЭА

  • Автоматизовані системи неруйнівного контролю, вимірювань та управління

    Науково-дослідні роботи з проблем створення автоматизованих систем неруйнівного контролю ракетно-космічної техніки на кафедрі почалися з 80-х років, коли кафедру очолив професор Малайчук В.П.

    Вирішувались задачі розробки ультразвукового дефектоскопа з високою енергією імпульсу й задовільною розподільчою спроможністю та розробка алгоритмів і прикладного програмного забезпечення для великих масивів вимірювань.
    За час з 1981 по 1988 р. були розроблені та виготовлені:
    - автоматизована система контролю зразків полімерно-композиційних матеріалів; (впроваджена в Укрндітм);
    - дефектоскоп УД 1-ФМ – один із перших дефектоскопів у світовій практиці, де використовувався складний ультразвуковий імпульс (впроваджено в ЦНДІСМ м. Хотьково, Росія; машинобудівний завод м. Реутово, Росія);
    - автоматизована система ультразвукового контролю виробів (впроваджена на машинобудівному заводі м. Перм, Росія).

    Над створенням цих систем у різні часи працювали Малайчук В.П., Городничий В.В., Мозковий О.В., Панфілов Г.І., Міхуткин О.В., Вовк С.М., Собко В.Н., Шкурін О.О.
    Подальше співробітники кафедри Погорєлов О.А., Льошин І.М. та Астахов Д.С. поширили цей науковий напрямок. Були вирішені задачі, пов’язані з автоматизацією процесів вимірювань у промисловості.

    На цей час виготовлені й використовуються система випробування агрегатів керування літаків (ДАРЗ МО України «Мігремонт», м. Запоріжжя) і автоматизована система атестації газових сумішей (АТ «АГА Україна», м. Дніпропетровськ).
    Перспективою напрямку є створення автоматизованих вимірювальних систем нового якісного рівня, котрі реалізують складні обчислювальні алгоритми та здійснюють адаптивне керування приладами в реальному часі. Зокрема, асистентами Богуном М.О. та Дзигіним Є.В. розробляється система синтезу зображень для завдань неруйнівного контролю та медичної діагностики, ст. викладачем Стаценко В.І.- система оптимального керування робочим процесом двигуна внутрішнього згоряння з метою зменшення шкідливих викидів та перекладу автомобільних двигунів на альтернативне паливо.
    Професором Хасхачихом А. Д. Виконуються наукові розробки вихреструмових методів та приладів з мікро ЕОМ для неруйнівного експрес контролю якості матеріалів та виробів у багатьох галузях промисловості та медицині зокрема :
    - розроблені прилади ВС-4А, ВД-6А, ВД-10А, ВД-12АЦ для неруйнівного контролю технологічних процесів виробництва еластомірних матеріалів і виробів (впроваджені у НДІ великогабаритних шин, ВО „Білоцерковшина”, ВО „Бобруйськшина”, Ярославський завод РТВ, ДІНТЕМ);
    - розроблений прилад ВИП-2А для контролю якості будівельних матеріалів і конструкцій (впроваджено в Академії будівництва й архітектури. м. Дніпропетровськ);
    - розроблений прилад ВС-6 АУ та методики медичної діагностики різних захворювань.( Прилад пройшов державну атестацію);
    - розроблений прилад ВД-10А і ВС-5А та методики для оперативного контролю якості товарів і матеріалів, що транспортуються через митні пости України ;
    - розроблений й впроваджений прилад ВД-10А і методика оперативного контролю якості гумування магнітних сепараторів (впроваджено у Науково-виробничому підприємстві «Техсервіс»).

    Прилад ВС -6АУ ( розробник – проф. Хасхачих А.Д.)
    Доц. Скорик Б.І. займається проблемами розвитку методів неруйнівного контролю якості матеріалів та виробів , основаному на реєстрації температурних полів на поверхні виробів. Проводяться дослідження методів і розробка приладів оптимізації процедур та використання комп’ютерних засобів у процесі створення зазначений технологій.
    Доц. Городничим В.В. та ас. Астаховим Д.С. в рамках напрямку ведуться наступні дослідження:
    - розробка та дослідження безконтактних систем ультразвукового контролю;
    - розробка та дослідження систем ультразвукового контролю з високою достовірністю виявлення дефектів;
    - застосування сигналів з великою тривалістю в системах ультразвукового контролю;
    - розробка та дослідження пристроїв для вимірювання вмісту газової фази в рідинах;
    - розробка та дослідження пристроїв для оцінювання вмісту домішок в рідинах.
    Асистентом Богуном М.О. досліджується задача застосування ефекту Баркгаузена для неруйнівного контролю.
    Основним напрямком науково-дослідної роботи доцента Вахнюка Б.П. є моніторинг електричних мереж з використанням алгоритмів статистичної обробки і аналізу вимірювання електричних параметрів у процесі передачі, розподілу і використання електричної енергії. Напрямок роботи виник на потребу проектування системи автоматизованого диспетчерського управління (керування) об’єктами електричних мереж. Роботи по проблемі моніторингу були розпочаті в 1988 р. і продовжуються на базі підприємств «Дніпрообленерго».

  • Неруйнівний голографічний контроль та технічна діагностика конструкційНапрямок був започаткований в університеті в 1983 р. шляхом створення діагностичної лабораторії голографії. Його науковим керівником були к.т.н. Петров В.О.(до 1986 р.), член кореспондент НАН України, перший заступник ДКБ «Південне», д.т.н., професор Сметанін Ю.О. (1986-1994 р.р.), д.т.н., професор Малайчук В.П. ( з 1994 р. по теперішній час). Науковим керівником госпдоговірної тематики даного напрямку з 1986 р. по теперішній час є к. ф.-мат. н., с.н.с., доцент Сохач Ю.В.

    Дослідження проводяться в науково-дослідній лабораторії неруйнівного контролю та діагностики складних систем ( науковий керівник проф. Малайчук В.П., завідувач – Куінн Н.О.).

    Основні наукові задачі напрямку:

    створення технологій неруйнівного голографічного контролю, розробка методології голографічної діагностики стану та працездатності конструкцій з полімерно-композіційних матеріалів та металів, розробка обчислювальних комплексів по побудові оптимальних голографічних схем та автоматизації процесу обробки інтерференційних портретів, участь у конструкторсько-технологічному відпрацюванні виробів, проектування, виготовлення і впровадження сучасних голографічних установок.

    За допомогою голографічної дефектоскопії було вирішено значний обсяг практичних задач по виявленню розшарувань в багатошарових композиційних і металевих конструкціях. На ВО «Південний машинобудівний завод» були впроваджені і функціонують і сьогодні установки і методика голографічного контролю якості паяних сполучень камер згоряння двигунів ракетоносіїв «Зеніт» та «Циклон 4».

    Співробітниками лабораторії розроблені та впроваджені у виробництво методики та установки для дефектоскопії сотових панелей сонячних батарей супутників серії «Січ», «Єгиптсат»; контролю склеювання багатошарових деталей літаків ТУ-334, ТУ-224; контролю якості склеювання обшивок носового обтікача літака АН-124 «Руслан», АН-225 «Мрія»; контролю якості зварювання багатошарового повітрязабірника літака АН-70.

    Результатами експериментальних та теоретичних досліджень також стали неруйнівний контроль рівноміцності композиційних корпусів твердопаливних ракет, технологія контролю міцності паливних баків ракет типу «Зеніт», неруйнівний контроль термостабільності конструкцій з вуглепластика в межах програм «Океан», «Попередження», технологія кліматичних іспитів корпусу першого українського телескопу космічного базування з великою розподільчою спроможністю.

    В межах напрямку створені автоматизований комплекс введення і обробки голографічної інформації, лазерно-оптичний стенд діагностики коліс автомобілів, автобусів та тролейбусів, голографічні камери для використання у виробничих умовах.

    Результати багаторічних досліджень у 2003р. опубліковані у навчальному посібнику «Голографічні технології в авіаційно-космічній техніці» за редакцією проф.. Малайчука В.П. – автори Ларіонова О.О., Рожковський В.Ф., Сохач Ю.В.

    З появою в останні роки на ринку малогабаритних потужних лазерів з великою довжиною когерентності та відеокамер з великою розподільчою спроможністю з`явилась можливість створення портативних голографічних установок. Так, у 2008 році, на замовлення науково технологічного центру Чунгнамського національного університету була створена і впроваджена на заводі Widzra Sell (Південна Корея) портативна установка і технологія неруйнівного контролю електродів хімічних батарей, на яку був отриманий патент США.

    Щорічно за даним напрямком виконуються держбюджетні науково-дослідні розробки та декілька госпдоговірних робіт.

    Отримані наукові результати активно впроваджуються у навчальний процес.

    У 2009 році створений унікальний голографічний манометр, який спроможний вимірювати тиск від 10 -12 Па .

    Використання найсучасніших обчислювальних технологій в комбінації з методами голографічної інтерферометрії дало змогу створити принципово нову технологію контролю непропаїв в камерах згоряння ракетних двигунів. У 2008 році ця технологія впроваджена для неруйнівного контролю якості двигунів ракетоносія «Циклон-IV» на ВО «Південмаш».

    Портативна компьютерізована голографічна установка GI-01,
    на яку отриманий патент США US 2008/0291458 A1
    (розробники доц.Сохач Ю.В., зав лаб. Кудрєватих О.Т.)

    Голографічний датчик малого тиску,
    на який подана заявка на патент України
    (Розроблений за участю студента IV курсу Алінькова О.)

Специальности кафедры РЭА

  • Радіоелектронні прилади, системи та комплекси
    Спеціальність «Радіоелектронні прилади, системи та комплекси» відкрито на кафедрі РЕА з 1996 року. Після 4-х років навчання студенти складають державний кваліфікацій-ний екзамен, захищають випускну роботу і отримують диплом бакалавра. Студенти можуть продовжити навчання та через рік захистити дипломний проект спеціаліста.

    Програма навчання на протязі перших двох років пе-редбачає крім обов’язкових гуманітарних та соціально-економічних вивчення фундаментальних дисциплін: фізику, математику, теорію ймовірностей, інформатику, метрологію та вимірювальну техніку, теоретичні основи електротехніки, аналогові електронні пристрої, цифрові пристрої та мiкропроцесори, радіотехнічні кола та сигнали, ЕОМ та про-грамування, основи теорії передачі інформації, радiотехнiчнi системи та другі базові дисципліни.
    Окремим блоком вивчаються дисципліни, які входять у перелік нормативних дисциплін Міністерства освіти і науки України: теорія кодування та передачі інформації, системи радіозв’язку, системи телефонного зв’язку, мережі ЕОМ, обчислювальні засоби радіотехнічних систем.
    У навчальний план входять декілька дисциплін за ви-бором вищого навчального закладу: технічні засоби захисту інформації, захист інформації в ЕОМ, захист інформації в системах зв’язку, безпека локальних та глобальних мереж, мікропроцесорні пристрої. Отримані знання за спеціальністю “Радіоелектронні прилади, системи та комплекси” дозволяють використовувати випускників кафедри для вирішення таких задач:
    • аналіз можливостей технічних засобів отримання ін-формації радіоелектронними, телевізійними, оптико-електронними та іншими технічними засобами про ді-яльність спеціальних підприємств, установ і вироб-ництв;
    • розробка організаційних і технічних заходів щодо ак-тивних та пасивних засобів боротьби з технічними за-собами отримання інформації;
    • розробка методів і засобів захисту інформаційних систем, систем зв’язку та мереж ЕОМ від несанкціонованого доступу до відповідної інформа-ції;
    • контроль ефективності заходів по протидії технічним засобам отримання інформації, які проводяться на спеціальних підприємствах, установах і виробниц-твах;
    • дослідження проблем боротьби з технічними засоба-ми отримання інформації і захисту інформації на основі новітніх досягнень в галузі радіолокації, радіоелектроніки, оптикоелектроники, обчислюваль-ної техніки;
    • експлуатація приладів і пристроїв контролю випромі-нювань, виявлення і розпізнавання сигналів.

    Спеціалісти-системотехніки з вищою інженерною освітою готуються для науково-дослідної, проектної і ви-робничо-технічної діяльності, спрямованої на використання технічних засобів захисту інформації та організацію боротьби з несанкціонованим доступом до інформації на об’єктах, установах, підприємствах, системах зв’язку, інформаційних мережах, електронно-обчислювальних машинах та комп’ютерних мережах.

  • Прилади та системи неруйнівного контролюКафедра радіоелектронної автоматики проводить на-вчання студентів за спеціальністю «Прилади та системи не-руйнівного контролю» з 1995 року. Після 4-х років навчання студенти складають державний кваліфікаційний екзамен, за-хищають випускну роботу і отримують диплом бакалавра. Студенти можуть продовжити навчання і через рік захистити дипломний проект спеціаліста або дослідницьку роботу магістра.

    Програма навчання на протязі перших двох років є традиційною. Крім обов’язкових гуманітарних предметів студенти вивчають фундаментальні та професійно орієнтовані дисципліни: фізику, математику, теорію ймовірностей, інформатику, фізичні основи неруйнівного контролю, прикладну механіку, матеріалознавство та конструкційні матеріали, мікропроцесори та ЕОМ і другі базові дисципліни. Окремим блоком вивчаються дисципліни, які входять у перелік нормативних дисциплін Міністерства освіти і науки України: фізика твердого тіла, електричні, магнітні та електромагнітні методи контролю, контроль проникаючими випромінюваннями та речовинами, оптичний контроль, акустичний контроль, фізичні основи медичної діагностики.

    Поряд з переліченими дисциплінами в навчальний план входять декілька дисциплін за вибором вищого на-вчального закладу, в якому враховані запити та пропозиції базових підприємств, що є основними замовниками спеціалістів, яких готує кафедра. До таких дисциплін відносяться: статистична теорія оцінювання, обробка сигналів та вимірів у неруйнівному контролі, прилади неруйнівного контролю, системи автоматизованого проектування приладів та систем неруйнівного контролю.

    Спеціаліст з неруйнівного контролю повинен знати та вміти використовувати:
    - фізико-хімічні та фiзико-механiчнi властивості матеріалів, методи оцінки їх змін під впливом зовнішніх факторів;
    - характеристики конструкційних, металевих та неметале-вих матеріалів, що застосовуються у виробництві, засоби одержання заданих властивостей, технологічні процеси обробки;
    - методи розрахунку електричних мереж, електричних машин та устаткування;
    - типи дефектів, які підлягають виявленню, та можливі зони їхнього утворення у конкретних об’єктах контролю;
    - принципи та основні відомості про методи НК;
    - принцип роботи, органи управління та порядок налаго-дження апаратури, з якою буде працювати фахівець;
    - основні положення методики (технології) та нормати-вну документацію з НК конкретних об’єктів, а також фак-тори, які впливають на достовірність виявлення дефектів;
    - фізичні основи видів та методів НК;
    - принципи побудови та функціональні схеми апаратури для різних методів НК, включаючи правила перевірки якості витратних дефектоскопічних матеріалів;
    - основні параметри методу і апаратури, які визначають достовірність результатів контролю, способи їх виміру та метрологічного забезпечення;
    - вимірювальні характеристики та ознаки знайдених дефектів;
    - технологію контролю об’єктів різними методами (підго-товка об’єкта, вибір основних параметрів, налагодження апа-ратури, проведення контролю, можливі причи¬ни поми-лкового бракування);
    - порядок оформлення результатів контролю і зберігання документації;
    - стандарти та інші нормативні документи з контролю конкретного виду об’єктів даним методом НК.
    Спеціаліст з НК повинен мати навички:
    - розрахунку технічних та економічних параметрів об’єк-тів виробництва приладів;
    - розрахунку технічних та експлуатаційних параметрів приладів та устаткування;
    - розрахунку елементів спроектованих конструкцій та вузлів на міцність;
    - у відповідності з нормативною документацією на конт-роль готувати засоби контролю до роботи, викону¬вати їх пе-ревірку та налагодження, здійснювати контроль, виявляти та ідентифікувати знайдені дефекти, якщо це передбачено тех-нологією НК виробів;
    - у випадках, якщо технологією контролю не передбачено вимірювання парамет¬рів дефектів, фахівець фіксує параметри контролю, схеми монтажу уста¬новки, прив’язки джерела інформації до об’єкта контролю (наприклад, схему викладки рент¬генівської плівки, схему монтажу конструкції автоматичного сканеру, масштаб та інші дані);
    - готувати об’єкт (перевірка поверхні зони сканування, розмітка і т. ін.), перевіря¬ти та налагоджувати апаратуру для контролю конкретних об’єктів згідно з вимогами техно-логічної інструкції;
    - виконувати операції з пошуку дефектів та вимірювати їх параметри, якщо це обумовлено НД на контроль, визначати зони, у яких передбачається наявність дефектів;
    - фіксувати на об’єкті та у відповідній документа¬ції зони, в яких виявлені дефекти або передбачається наявність дефектів, параметри де¬фектів;
    - виконувати необхідну роботу з об’єктом після закін-чення контролю (аналіз ви¬дів дефектів, їх кла¬сифікацію, бракування);
    - перевіряти працездатність апаратури і налаго¬джувати її на задані параметри;
    - виконувати операції з контролю об’єктів (проду¬кції) да-ним методом та інтер¬претувати його результати;
    - оформляти результати контролю і робити оста¬точні ви-сновки;
    - розробляти технологічні карти контролю конкретних виробів у від¬повідності з діючими нормативними докумен-тами.

    Кафедра РЕА вважає своєю головною метою вдосконалення навчального процесу за дисциплінами, які є базовими, при проектуванні та створені сучасних технологій неруйнівного контролю.

    Випускники кафедри повинні вміти кваліфіковано роз-робляти технології НК, спираючись на знання сучасної вітчизняної та іноземної нормативно-технічної бази, здійс-нювати вибір методу чи комплекс методів НК та відповідні засоби НК, а при їх відсутності – сформулювати технічні вимоги на розробку нових чи вдосконалення існуючих приладів, визначати вплив НК на якість продукції на всіх етапах її виготовлення, в тісному співробітництві з розробниками виробів, конструкторами технологічного обладнання, давати рекомендації щодо корегування, при необхідності, технологічного процесу, для досягнення бажаного рівня якості.