Психофізіологічні характеристики операторів як чинник аварійності

Вступ. З розвитком та ускладненням техніки зростає значення людського фактора на виробництві. Необхідність вивчення цього фактора (тобто фізіологічних, психологічних, психофізіологічних можливостей людини) при розробці та вдосконаленні технологічних процесів, при організації виробництва та експлуатації людино-машинних систем стає очевидною. Від успішності вирішення цього завдання залежить ефективність та надійність створюваної техніки [1]. Зростання ролі людини та масштабів сфери психофізіологічної активності суб’єкта-професіонала в галузі техніки походить від індивідуальної активності до міжособистісних взаємодій фахівців та їх соціальної активності [2, 3].

Аналізуючи найзагальніші компоненти діяльності оператора енергоблоку АЕС, ми ставили за мету конкретизацію концептуальної моделі керованого процесу, яка дає оператору можливість співвіднести різні частини технологічного процесу загалом та діяти ефективно. Надійність діяльності оператора у різних ситуаціях забезпечується сформованістю окремих концептуальних моделей діяльності.

Розгляд уявних моделей оперативного персоналу АЕС зазвичай уявляється так: устаткування АЕС – це інформаційний простір, де у часовому режимі різних експлуатаційних ситуацій розгортається прояв технологічного процесу. Мисленнєва модель обладнання АЕС має просторово-часові характеристики уявних процесів. Уявно оператор може представити реактор, турбіну або будь-яке інше обладнання в згорнутому або розгорнутому вигляді.

Нині аварійність з вини операторського персоналу АЕС значно зросла: у низці виробничих енергетичних об’єднань кожна друга аварія викликана неправильними діями персоналу. При традиційному підході до аналізу аварій справжні причини нерідко залишаються нез’ясованими, а розроблені протиаварійні заходи – неефективними. Це зумовлено тим, що зазвичай детальному аналізу піддаються оперативні ситуації напередодні аварії, неправильні дії оператора, які безпосередньо призвели до аварії або посилили її розвиток, а також супутні обставини. Сам оператор, який перебував на робочому місці, його психологічні та психофізіологічні характеристики, як правило, залишаються поза увагою. Тим часом безліч фактів свідчать про можливість розвитку несвідомих психоемоційних реакцій операторів АЕС у процесі діяльності, що нерідко призводить до розвитку помилок управління, передаварійних та аварійних ситуацій. Зокрема, оператори АЕС подвійно оцінюють успішність виконуваних ними дій: з точки зору актуальної успішності (як дія реально протікає) і потенційної успішності (як хотілося б, щоб вона протікала). Друга оцінка пов’язана із системоутворюючим фактором – орієнтацією на майбутній результат дії.

Мета та задачі – визначення особливостей операторської діяльності та провідних факторів формування її психофізіологічної напруженості у фахівців атомних електростанцій. Завданням дослідження була апробація методичного підходу до діагностики психофізіологічного стану та отримання критеріїв сформованості складових такого стану у операторів атомної електростанції.

Матеріали і методи. Дослідження здійснювалось в упродовж 2020-2022 років на базі Хмельницької атомної електростанції (ХАЕС) України. Для з’ясування специфіки діяльності автором здійснено контент-аналіз посадових інструкцій провідних інженерів-операторів з управління, а також складання та аналіз ергономічних контрольних карток.

Проведено спеціальні дослідження, які мали на меті отримання емпіричного матеріалу про процес, засоби та умови діяльності, а також про психофізіологічний стан операторів у реальному масштабі часу, для чого було визначено кілька окремих завдань:

1) дослідження динаміки реактивної тривожності (за Спілбергером-Ханіним);

2) вивчення динаміки самопочуття, активності, настрою (методика САН);

3) вивчення стійкості концентрації уваги операторів протягом зміни (коректурна проба Бурдона).

4) дослідження динаміки фізіологічних та психофізіологічних показників (тривалість кардіоінтервалів, артеріальний тиск, латентні періоди сенсомоторних реакцій, критична частота злиття світлових миготінь (КЧЗСМ), динамометрія).

Висновки. При вирішенні кадрових проблем на атомних електростанціях, що характеризуються складною високоавтоматизованою системою управління, доцільним є врахування техніко-технологічних факторів у зв’язку з психофізіологічними особливостями оперативного персоналу.

Комплекс методів дослідження функціонального стану операторів ХАЕС можливо використовувати для оптимізації професійного відбору та підготовки фахівців-операторів, що може дати соціально-економічний ефект від зниження аварійності та витрат на профпідготовку. Доданками цього ефекту будуть підвищення ефективності та якості операторської діяльності, продуктивності та надійності виконання виробничих завдань, збільшення професійного довголіття, зниження травматизму та професійно обумовленої захворюваності оперативного персоналу атомних електростанцій.

Одночасно з цим можна говорити про підвищення ефективності всієї людино – машинної системи в цілому, маючи на увазі насамперед показники керованості, засвоєння, обслуговування та використання, тобто складові ергономічності.

Таким чином, отримані дані можуть бути корисними при визначенні динаміки психофізіологічного стану фахівців атомних електростанцій та у перспективі мають розглядатись як мішені соціально-медичної підтримки персоналу при створенні диференційованих психореабілітаційних програм.

Посилання

1. Kim T.K. A test as parametric statistic. Korean J Anasthesiol. 2015.Vol.68, №6. P.540-546. [Електронний ресурс] https://doi.org/10.4097/kjae.2015.68.6.540. (дата звернення: 02.04.2022).
2. Shevchenko O., Burlakova I., Sheviakov O., Agarkov O., Shramko I. Psychological foundations of occupational health of specialists of economic sphere. Медичні перспективи. 2020. Т. 25. №2. С. 163-167.
3. Sheviakov O., Gerasimchuk O. Psychological aspects of formation of professional health safety of specialists System. International security studios managerial, economic, technical, legal, environmental, informative and psychological aspects. International collective monograph. Tbilisi, Georgia. 2023. Georgian Aviation University. №60.”International Educations and scientists Foundation”. P. 1133-1147.